- заціпеніло
- Присл. до заціпенілий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заціпеніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заціпенілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заціпенілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
заціпеніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заціпенілий — рідко заці/плий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заціпеніти, заціпнути. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
заціпенілість — лості, ж. Стан за знач. заціпенілий … Український тлумачний словник
заціпеніння — я, с. 1) Стан за знач. заціпеніти. 2) біол. Стан різкого зниження життєдіяльності деяких видів тварин, зумовлений змінами у навколишньому середовищі (холодом, посухою і т. ін.) … Український тлумачний словник
заціпеніти — і/ю, і/єш і рідко заці/пнути, ну, неш, док. Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого небудь сильного переживання; заніміти, застигнути. || Втратити рухливість від холоду; задубіти, заклякнути. || діал. Вмерти, захолонути … Український тлумачний словник
заціплий — див. заціпенілий … Український тлумачний словник
заціпнути — див. заціпеніти … Український тлумачний словник